|
ДВІРНИЧКА
Ганні Мельник — людині вічної праці
Про вас не писали
Ні пісень, ні романів,
Лише кланявся в ноги вітер...
А ви з мітлою
Приходите рано —
Вас зустрічають квіти.
А ви виходите
В сонне місто —
В очах ваших зимне небо.
Ви хочете, щоб все
Було чистим-чистим,
І вам більше нічого не треба.
Ви підмітали дорогу усяким -
Хорошим,простим і підлим.
Вас іще панські посіпаки
Колись називали «бидлом».
Та ви мовчали,
Ви просто мовчали,
Червоно зайнявшись кров'ю,
І людям шляхи
У світи очищали,
І зичили всім здоров'я.
В сльоту і погожість —
Завжди прокидалися рано,
Раніше ніж в небі сонце,
Ви оберігали, тітко Ганно,
Чистоту під моїм віконцем.
Ви носили на руках мозолястих
Мою наддитячу ніжність,
Ви навчили мене розуміти щастя,
Яке збагнути ніколи не пізно.
|