|
ДВІЙНИК
В тобі я, друже,
Як синє небо
У синім небі,
Як білий вітер
У білім вітрі? ...
Не плач, мій брате,
Ні, сліз не треба...
Ти усміхнувся,
А сліз не витер,
Ти усміхнувся
Вже після смерті
З душі, як з ночі,
У небо денне.
Сміх залишився
Лиш на портреті...
А на обличчі —
Сльоза у мене.
|