ВІРШІ БОРИСА ДЕМКІВА

Головна Біографія Вірші Друзі сайту

Лялька
Тітка Модеста
Руки матері
Північна Мадонна
Двірничка
С.А. Крушельницькій
Сувора ніжність
Монолог невідомого солдата
Танець Есмеральди
Продовження революції
Урієль Акоста
Пам’ятник собаці
З циклу "Сонети лісу"
Благовіст
Срібний вогонь
Голосієва осінь
Біла голова
Коли дерева бувають великими
Аполлонія
Чоботи
Солдатські вдови
Стара хата
Признання
Двійник
Дівочі коси
Смерть художника
Сповідь комунарів
Бруклінський міст
Хлів безнадії

Шабля і сонет
Любов і канна
Ради рими одної...
У вічному піке
Образ печалі
Маска
Над таїною
Новина
Серце в соборі
Країна Лісса
В майстерні скульптора
Квіти Ромена
Незабудка
Едельвейс кохання
Оскарження Фауста
Відлебедіє світ

ТАНЕЦЬ ЕСМЕРАЛЬДИ

Юна циганка Есмеральда танцювала на майдані перед Нотр-Дамом. її стратили.
Від дикого сміху бісяться світські дами,
Як в минулій епосі за хвилину до смерті,
На історичнім майдані перед Нотр-Дамом Есмеральда на паперті танцює вперто.
Есмеральда — циганська дитина ночі,
Що порвала назавжди з людьми і богами.
Пожежами карими запалахкотіли очі,
Планета, мов яблуко, під її ногами,
А руки, мов дві незбагненні муки,
Грому у неба безхмарного їм.
І просяті
Навколо грудей, мов покірні
Обвиваються чорні зміюки,розгойдана,протуберанці,згодом,
І довгі коси...
І раптом земля покотилась
Волосся розсипалось, як чорні
І впала дівчина, щоб піднятися
Як пам'ятник вічному Танцю!



Demkiv.org.ua - Вірші Бориса Демківа