ВІРШІ БОРИСА ДЕМКІВА

Головна Біографія Вірші Друзі сайту

Лялька
Тітка Модеста
Руки матері
Північна Мадонна
Двірничка
С.А. Крушельницькій
Сувора ніжність
Монолог невідомого солдата
Танець Есмеральди
Продовження революції
Урієль Акоста
Пам’ятник собаці
З циклу "Сонети лісу"
Благовіст
Срібний вогонь
Голосієва осінь
Біла голова
Коли дерева бувають великими
Аполлонія
Чоботи
Солдатські вдови
Стара хата
Признання
Двійник
Дівочі коси
Смерть художника
Сповідь комунарів
Бруклінський міст
Хлів безнадії

Шабля і сонет
Любов і канна
Ради рими одної...
У вічному піке
Образ печалі
Маска
Над таїною
Новина
Серце в соборі
Країна Лісса
В майстерні скульптора
Квіти Ромена
Незабудка
Едельвейс кохання
Оскарження Фауста
Відлебедіє світ

КОЛИ ДЕРЕВА БУВАЮТЬ ВЕЛИКИМИ

Коли дерева бувають великими,
Вони входять своїми головами
В провісні хмари
І виносять на зелених руках
Добрі сонця людяності.
Кожна гілка
Радаром вбирає в себе
Наймізерніші дотики
І виношує на собі
Неземних птахів.
А птахи ці
Такі маленькі
І такі величні в своєму леті,
Що люди, дивлячись на птиць,
Ще вище підіймають голови на дерева.
Як рідко це ще буває!
Переважно всі практично
Більше дивляться
Не на крони, а в корінь
І все здається їм
Таким буденним...
Лише діти своєю наївністю
Ще відчувають,
Коли дерева бувають великими.


Demkiv.org.ua - Вірші Бориса Демківа