|
С.А. КРУШЕЛЬНИЦЬКІЙ
Вітер вміє сміятись,
Співати ще вітер не вміє
І, як шибеник босий,
Доганяє високий топіль...
В надозернім краю
Над свічадом твоїм, Соломіє,
Нахиляється гордий Тернопіль.
Хвиля хвилю цілує,
Хвиля хвилі розчісує гребінь.
Голуба бригантина
Пристає до чужих берегів.
Грози, наче органи,
Гуркочуть в озонному небі
І над Білою ллється
Журавлиних елегій мотив,
Б'ється в хмари ключами,
Опадає габою додолу,
Припадає до чистих
Невипитих рідних криниць...
Я виходжу за місто
І Орфеєм чекаю ночами
Крізь віддалений клекіт
На твоїх легендарних птиць.
|