ВІРШІ БОРИСА ДЕМКІВА

Головна Біографія Вірші Друзі сайту

Лялька
Тітка Модеста
Руки матері
Північна Мадонна
Двірничка
С.А. Крушельницькій
Сувора ніжність
Монолог невідомого солдата
Танець Есмеральди
Продовження революції
Урієль Акоста
Пам’ятник собаці
З циклу "Сонети лісу"
Благовіст
Срібний вогонь
Голосієва осінь
Біла голова
Коли дерева бувають великими
Аполлонія
Чоботи
Солдатські вдови
Стара хата
Признання
Двійник
Дівочі коси
Смерть художника
Сповідь комунарів
Бруклінський міст
Хлів безнадії

Шабля і сонет
Любов і канна
Ради рими одної...
У вічному піке
Образ печалі
Маска
Над таїною
Новина
Серце в соборі
Країна Лісса
В майстерні скульптора
Квіти Ромена
Незабудка
Едельвейс кохання
Оскарження Фауста
Відлебедіє світ

КВІТИ РОМЕНА

Вітер в горах заснув —
Ліг сосні на рамена,
Вечір зорі в росі
Розгубив золоті...
Я для тебе зірву
Сині квіти ромена —
Найчарівніше зілля в житті.
І у кожнім листку
Нерозгадана тайна,
Найдивніїні слова
У пелюстках звучать.
Просту квітку ромена
Чародійною здавна
Називають гуцули з Карпат.
А якщо не прийдеш,
Вітер, наче сирена,
Буде плакати сам,
Сам-один в самоті,
І зів'януть в журбі
Сині квіти ромена —
Найчарівніше зілля в житті.
Ти на мене чекай
На хрещатій дорозі,
Збережи назавжди
Щире серце мені,
Я тобі приносу
В голоснім передгроззі
Щонайкращі квітки запашні.