|
ПІВНІЧНА МАДОННА
В небі блискавка сріблом
Різьбила твій чистий профіль,
Північна Мадонно,
Мармурова муко митця...
Виходили сосни
Вічнозеленими строфами —
З прибоєм на берег
Виносили зимні сонця...
На чолі твоїм білім
Аврора зійшла діадемою.
Ти тримала дитину,—
Мов свічадо, її несла,—
Ти стояла над світом,
Над полярною ніччю темною,
Що простерла над морем
Темінь свого крила.
Ти стояла, і думи
Твої застигали скрижалями,
Вкарбовані в постать,
Розп'яті різцем на руках...
Земне Материнство,
З коханням твоїм і жалями
Я бачу тебе продовженим
В наших роках.
Я чую тебе одне
На усіх широтах,
На всіх континентах,
Невтомлене, ти стоїш...
Північній Мадонні,
Стражданню і Буонарроті
Я вдячний за щойно народжений вірш.
|