ВІРШІ БОРИСА ДЕМКІВА

Головна Біографія Вірші Друзі сайту

Лялька
Тітка Модеста
Руки матері
Північна Мадонна
Двірничка
С.А. Крушельницькій
Сувора ніжність
Монолог невідомого солдата
Танець Есмеральди
Продовження революції
Урієль Акоста
Пам’ятник собаці
З циклу "Сонети лісу"
Благовіст
Срібний вогонь
Голосієва осінь
Біла голова
Коли дерева бувають великими
Аполлонія
Чоботи
Солдатські вдови
Стара хата
Признання
Двійник
Дівочі коси
Смерть художника
Сповідь комунарів
Бруклінський міст
Хлів безнадії

Шабля і сонет
Любов і канна
Ради рими одної...
У вічному піке
Образ печалі
Маска
Над таїною
Новина
Серце в соборі
Країна Лісса
В майстерні скульптора
Квіти Ромена
Незабудка
Едельвейс кохання
Оскарження Фауста
Відлебедіє світ

НАД ТАЇНОЮ

Прийшов зі мною в ліс Аполлінер —
Над таїною піднялась завіса.
На голих кронах воскресало листя,
Дерева тихо з мертвих поставали,
І по-людському розмовляли птахи,
І було чути дихання землі,
Яка до неба в тиші повставала.
А навкруги стояла пізня осінь,
Я все це добре пам'ятаю досі...
Ліс підкоряла невимовна сага
У світлім колі, в доброму зелі.
І в цьому світі не боялись страху,
Ніколи дикі звірі не лякали.
Для зла вже в лісі не лишилось місця.
Над таїною піднялась завіса —
Прийшов зі мною в ліс Аполлінер.