ВІРШІ БОРИСА ДЕМКІВА

Головна Біографія Вірші Друзі сайту

Лялька
Тітка Модеста
Руки матері
Північна Мадонна
Двірничка
С.А. Крушельницькій
Сувора ніжність
Монолог невідомого солдата
Танець Есмеральди
Продовження революції
Урієль Акоста
Пам’ятник собаці
З циклу "Сонети лісу"
Благовіст
Срібний вогонь
Голосієва осінь
Біла голова
Коли дерева бувають великими
Аполлонія
Чоботи
Солдатські вдови
Стара хата
Признання
Двійник
Дівочі коси
Смерть художника
Сповідь комунарів
Бруклінський міст
Хлів безнадії

Шабля і сонет
Любов і канна
Ради рими одної...
У вічному піке
Образ печалі
Маска
Над таїною
Новина
Серце в соборі
Країна Лісса
В майстерні скульптора
Квіти Ромена
Незабудка
Едельвейс кохання
Оскарження Фауста
Відлебедіє світ

НЕПОДІЛЬНІСТЬ

Все розділю між усіма,
І те, що є, й чого немає в мене,
Залишиться мені лише зима
Й одне надії зернятко черлене.
Його також надвоє розділю
Поміж дочкою і маленьким сином.
Що виростуть, як мій прекрасний
символ.Не однолюб я, ні, не однолюб, Але любові торжество недільне Нікому я ніколи не віддам, Як дорогий і найсвятіший дар, Бо лиш одне кохання неподільне.






 


Demkiv.org.ua - Вірші Бориса Демківа