|
СЕРЦЕ В СОБОРІ
Вмирає тіло — серце не вмирає,
А тихо пломеніє, як свіча,
І кожен мовчазний протуберанець
Музичний знак лишає після себе.
Прощальна музика не реквіємом чорним,
А полонезом білим полонезить.
І квіти, як мовчання перед боєм,—
Якщо впадуть вони з лафета в літо,
Мортири будуть громом говорити,
Мортири будуть говорити болем
Й пелюстя стануть гострі, наче леза,
Хоч такі ніжні ще були учора,
І на спокійну землю впаде небо,
Й глуха душа одкриється, як рана,
Й одізветься від голосних свічад...
Вмирає тіло — серце не вмирає.
|