|
ШАБЛЯ І СОНЕТ
Дівочі гори сповнені болями,
Примарні птахи ячать над зворами.
Єдиний вибір — шабля чи сонет?
Хто ти єси — чи воїн, чи поет?
Хмара об хмару крешеться кременем,
Свинцеві хмари висять над Кременцем.
Єдиний вибір —шабля чи сонет?
Хто ти єси — чи воїн, чи поет?
Невинні сльози горять над Іквою,
Криваві сльози, налляті криком...
Єдиний вибір — шабля чи сонет?
Хто ти єси — чи воїн, чи поет?
Вже чорні вершники справляють тризну,
Вкривають саваном твою Вітчизну...
Немає вибору — і шабля, і сонет,
Бо ти один і воїн, і поет.
|