ВІРШІ БОРИСА ДЕМКІВА

Лялька
Тітка Модеста
Руки матері
Північна Мадонна
Двірничка
С.А. Крушельницькій
Сувора ніжність
Монолог невідомого солдата
Танець Есмеральди
Продовження революції
Урієль Акоста
Пам’ятник собаці
З циклу "Сонети лісу"
Благовіст
Срібний вогонь
Голосієва осінь
Біла голова
Коли дерева бувають великими
Аполлонія
Чоботи
Солдатські вдови
Стара хата
Признання
Двійник
Дівочі коси
Смерть художника
Сповідь комунарів
Бруклінський міст
Хлів безнадії
Шабля і сонет
Любов і канна
Ради рими одної...
У вічному піке
Образ печалі
Маска
Над таїною
Новина
Серце в соборі
Країна Лісса
В майстерні скульптора
Квіти Ромена
Незабудка
Едельвейс кохання
Оскарження Фауста
Відлебедіє світ

ПАМ'ЯТНИК СОБАЦІ

Він стоїть в італійському місті Борго. Собака Вірний, що 14 років в один і той же час приходив на автобусну зупинку зустрічати свого гос­подаря Карло Сарнані, який загинув від фашистської бомби. У свій час Сарнаяі врятував свого четвероногого друга від смерті.
Не президентам,
Не тиранам націй,
Не геніям історій і століть,—
На постаменті
Пам'ятник собаці,
Як виклик людям деяким,
Стоїть.
І не збагнути псу
Людської слави,
Хоч би простояв
Він тут років сто...
З якою радістю
Він зараз би побавивсь
Ну хоч з своїм
Розтріпаним хвостом!
Час не повернеш,
Як в почесній варті,
Проходять дні веселі і сумні...
Коб люди знали,
Чого псові варто
Не бачити
Своїх собачих снів.
Не скавучати,
Бо граніт безмовний,
Не бути вірним,
Бо нема кому...
На місто
Борго
Впала чорна бомба,
Як чорне яблуко
Незгод людських і мук,
І вибухнула
Диким дисонансом,
Перетворивши землю
В чорний грім...
Стоїть собака
Вірністю над Часом,
А час іде,
Як вічний пілігрим.

Молода вербиченько над Бугом