|
Ціхіс-Дзірі
Ціхіс-Дзірі... Слово — як вир. Люди чи звірі, Хто були
ви, Коли в сльозині Шукали тьми, Як у людині — Корінь тюрми. Шкала традицій
Була як гра: Один — патрицій, А інший — раб. Голоті — камінь, А ситим
— хліб. Сатрап руками До себе гріб, Аби найбільше У свій едем... Але
був біль ще І гнів людей, І над безправ'ям Робітніх.рук Повстала Правда
Зі злом на прю. ...Час все окреслив, Вернув назад — І в сонці скресла
Людська сльоза. Радіє в мирі Світла пора І Ціхіс-Дзірі — Корінь добра.
|