ВІРШІ БОРИСА ДЕМКІВА

Лялька
Тітка Модеста
Руки матері
Північна Мадонна
Двірничка
С.А. Крушельницькій
Сувора ніжність
Монолог невідомого солдата
Танець Есмеральди
Продовження революції
Урієль Акоста
Пам’ятник собаці
З циклу "Сонети лісу"
Благовіст
Срібний вогонь
Голосієва осінь
Біла голова
Коли дерева бувають великими
Аполлонія
Чоботи
Солдатські вдови
Стара хата
Признання
Двійник
Дівочі коси
Смерть художника
Сповідь комунарів
Бруклінський міст
Хлів безнадії
Шабля і сонет
Любов і канна
Ради рими одної...
У вічному піке
Образ печалі
Маска
Над таїною
Новина
Серце в соборі
Країна Лісса
В майстерні скульптора
Квіти Ромена
Незабудка
Едельвейс кохання
Оскарження Фауста
Відлебедіє світ

ЗОРІ НА БАГНЕТАХ

П'ять зірок — на багнетах, Як п'ять згаслих касид *, Знову з серця планети Вирвав чорний Мадрід. Сива мати Гренада Не діждеться синів... Гнів, неначе граната, Розірвався в мені! Твій, Іспаніє, ранок На могилах сія, І кривавиться рана, Наче совість твоя. Над тобою і ранком Між оливкових віть Тінь проклятого Франко, Як примара, стоїть. Тужно стискує горло Чорний траурний креп, В очі дивиться Лорка,
Що, мов кара, воскрес! Я іду з України До твоїх берегів — Наслухаю, що гримне Твій незганьблений гімн. Та лунає так тано * Серед моря краси Смерті бравурне танго Замість юних касид. ...П'ять зірок, що упали, Вже не світять тобі, Та не вмре твоя пам'ять, Як довічний мій біль.